- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Гра «Populous:The Beginning» в моїй пам'яті завжди була чимось, що я бачив та знав, але мало розумів. Завжди виникало бажання повернутись і заглибитись у цей світ глибше, але можливості такої я не мав.
Зараз, в доволі зрілому віці, корпаючись в тонах фактів минулих років, я усвідомив, що Populous - це перша комп'ютерна гра, яку я побачив та мав можливість випробувати.
Мабуть, мені було років 5, коли я взагалі вперше побачив комп'ютер. Я думаю, це і був цей самий раз, коли я ще й пограв у Популус (тут і далі іноді українською). Пощастило ж :). Виходить, з цього моменту все й почалось, усе й завертілося.
Сьогодні, вже у 2019 році, я вирішив освіжити пам'ять, поностальгувати та дізнатись, якою ж насправді є Populous:The Beginning. Чи є вона такою хорошою грою, якою була в моїй пам'яті на протязі більше 15 років? Як Пітер Моліньє, сам того не усвідомлюючи, створив проект, який показав відеоігри такими, якими їх ще не бачив ніхто? Цікаво? Мені теж).
Populous: The Beginning - це третя частина серії Популус. Перші дві вийшли на Sega в далеких 1989 та 1991 роках та пізніше перевидані на інших платформах. За жанром це щось середнє між стратегією та симулятором Бога, в якому нам слід привести нашу "цивілізацію" до процвітання, шляхом знищення ворожих племен.
Дата виходу на Windows - 4 листопада 1998 року.
Звучить доволі банально і нагадує ідею будь-якої іншої стратегії, але розробники в третій частині зуміли реалізувати задуми, які не могли здійснити в попередніх частинах через технічні обмеження платформ. Тепер техніка прогресувала і стала потужнішою. Звичайно ж за мірками 98-го, коли гра вийшла у світ.
Зрозуміло, що в тих далеких 00-х я і не задумувався про сюжет. Я лише дивився в монітор і був шокований від того, що відбувалось по той бік екрану. |
При першому знайомстві із геймплеєм гравець розуміє, що ігрова карта в формі планети - це дуже цікаво. Такого не було раніше. Але з цього, як на мене, випливає і найбільша проблема цієї частини гри. Керування реалізовано ну дуже не комфортно.
Можливо, комусь таке керування та переміщення подобається, але для мене це один лише дискомфорт. |
Але не варто передчасно робити висновки, бо, на мою думку, переміщення - це єдина річ, яка може викликати дискомфрт на перших місіях. Усі інші аспекти гри - це суцільне задоволення. Музика в Populous є сильною стороною. Саме вона робить атмосферу гри настільки незабутньою.
На самому початку цієї розповіді я сказав, що більше не мав можливості заглибитись у світ гри. І знову зіграти в Популус зміг лише в наш час. Чому? Просто назви не знав.
Багато років поспіль я не міг відшукати гру. Причина банальна - не знав назви.
Я є частим гостем магазину GOG, бо там можна знайти цікаві відеоігри давно забутих часів. Найголовніше для мене те, що їх можна не лише знайти, а й запустити! Геймери зі стажем мене зрозуміють, бо знають, що не можна просто взяти і запустити на Windows 10 гру початку 2000-х. А ретро-комп'ютер я ще не зібрав...
Так і сталось, що, серед десятків цікавих ігор, Populous я розпізнав саме за музикою. Не просто так я наголошую на ній Вашу увагу. Творцем усіх треків виступив Mark Knight. За свою кар'єру він приклав руку більше ніж до 50 ігрових проектів. Лише одна ця цифра підтверджує, що він дійсно майстер своєї справи.
Чому ж тоді жанр називають симулятором Бога?
Усі ландшафти на карті не є просто статичною картинкою. Під дією різних заклять шамана їх можна змінювати і зробити на місці моря величезні гори, а на місці величезної рівнини - безкрайній океан. Усе в руках гравця. Насправді усі ці механіки в сумі створюють великий простір для стратегічних маневрів.
Не слід забувати, що це ще й стратегія. Ваші вірні піддані будують будинки, вдосконалюють їх, збирають ресурси, стають воїнами та воюють. З одною лише різницею, що ресурсам не відведена головна роль. Їх ніхто не рахує і для будівництва будинку не потрібна їх певна кількість. В потрібний момент жителі самі шукають їх для будівництва, а зайві складають поруч до наступного будівництва.
Обкладинка більшості видань |
Пройшло більше 20 років з дати виходу, а гра все ще здатна здивувати. Сумно усвідомлювати, що третя частина стала останньою в такій цікавій серії. Так, є духовні наслідувачі, але це більше клони, які крутяться навколо ідеї оригінальних проектів.
Якби хтось зіграв в усі ігри серії Популус та усі проекти, що наслідують ідеї жанру симулятора Бога, то Він дійшов би висновку, що усі вони пов'язані із одним ім'ям - Пітер Моліньє. Це дійсно унікальна людина, що створює унікальні проекти.
Тепер я знаю, що ім'я Пітера на коробці розкаже більше, ніж дорога та масштабна рекламна кампанія. Для мене його ім'я - це знак якості, який ніколи не підведе.
Такою вийшла розповідь про мою першу гру на PC. Я не згадав про мультиплеєр та деякі аспекти гри, які можуть бути важливими для Вас, бо викладене вище є лише фактами, які були заховані в глибинах моєї пам'яті вже більше 15 років.
Крім першої гри на PC я ще маю спогади про першу гру, яку я пройшов та гру, яка стала найяскравішим моїм спогадом, пов'язаним із відеоіграми початку 2000-х. Що це значить для Вас? Це значить, що ми ще не одноразово зустрінемось на сторінках мого блогу. До зустрічі. :)
Тепер я знаю, що ім'я Пітера на коробці розкаже більше, ніж дорога та масштабна рекламна кампанія. Для мене його ім'я - це знак якості, який ніколи не підведе.
Такою вийшла розповідь про мою першу гру на PC. Я не згадав про мультиплеєр та деякі аспекти гри, які можуть бути важливими для Вас, бо викладене вище є лише фактами, які були заховані в глибинах моєї пам'яті вже більше 15 років.
Крім першої гри на PC я ще маю спогади про першу гру, яку я пройшов та гру, яка стала найяскравішим моїм спогадом, пов'язаним із відеоіграми початку 2000-х. Що це значить для Вас? Це значить, що ми ще не одноразово зустрінемось на сторінках мого блогу. До зустрічі. :)
Коментарі
Дописати коментар