- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
The Last of Us не вийде на пк і її не можна скачати через торрент. Це обмеження не дозволить більшості геймерів ознайомитись із проектом, що отримав велику кількість нагород "Гра року". Чим вона виділяється із сотень ігор про зомбі та апокаліпсис? Сподіваюсь, мій огляд The Last of Us розставить крапки над і.
Сюжет гри The Last of Us
Людство грало із життям на протязі усього свого існування, але настав момент, коли воно перетнуло межу дозволеного. Астероїди не падали, ядерні бомби не запускались. Ворог підкрався не помітно і вдарив там, де ніхто не очікував.
Cordyceps - грибок, широко використовуваний в косметичній галузі по усьому світі, почав мутувати. Частина людства заразилась цією чумою 21-го століття та стала загрозою для іншої частини, якій не залишили вибору. Тепер єдина мета їхнього існування - боротись, щоб провести ще хоч один день свідомо.
Жменька людей, яким вдалось вижити, не об'єднується для виживання та вирішення життєвих питань, а розпочинає боротьбу за ресурси, що ще більше зменшує шанси на нове майбутнє.
Гру можна пройти не вдосконалюючи жоден із видів зброї, але розкидані навколо деталі для крафту підштовхують гравця на пошуки. Вдосконалення - це своєрідна винагорода за старання. Під час пошуку деталей та інгредієнтів можна знайти різні записки та диктофони.
На них повідомлення, які залишили ті, хто перебував у цих місцях задовго до того, як прийшли герої. Ці повідомлення ще більше розкривають деталі світу та ситуацій, які виникали та можуть виникнути.
Інколи помічаєш, що вони залишені не окремими випадковими людьми, а кимось конкретним або групою людей, які чомусь рухались таким же маршрутом, які і Джоел та Еллі. Це повноцінна сюжетна лінія і навіть не одна.
Жменька людей, яким вдалось вижити, не об'єднується для виживання та вирішення життєвих питань, а розпочинає боротьбу за ресурси, що ще більше зменшує шанси на нове майбутнє.
Джоел - контрабандист, що пам'ятає життя до катастрофи. Втратив родину та змушений підлаштовуватись під реалії цього життя. Жити за сценарієм вовка-одинака не дозволяє доля і під час одного із рейдів до Бостона зустрічає Еллі. Ця зустріч стає початком нового життя.
Еллі всього 14 років, іншого життя вона не знає. Вона не лише доволі самодостатній підліток, що може за себе постояти. Дівчина носить у собі особливість, яка може змінити життя не лише Джоелла та її власне, а й майбутнє усіх виживших.
Обидва персонажі дуже різні, але життя ставить їх у такі ситуації, що без взаємодопомоги не вижити. Цей іспит вони успішно складають. Але якою ціною?
Разом їм доведеться відвідати різні куточки могутньої колись Америки. Сьогодні її міста в руїнах. Люди більше не є головними на цих вулицях. Тепер природа тут господиня.
Серед густої трави важко розпізнати вимощені алеї та міцні бетонні шосе. Усі вони в руїнах і з часом все більше розсипаються на частинки. Частини ці тепер згодяться лише в ролі холодної зброї, яка у світі The Last of Us за коефіцієнтом користої дії нічим не поступається зброї вогнепальній.
Зброя та вороги
Це одна із тих ігор, де довіряти зброї на усі 100 відсотків не можна. Щоб порахувати усе різноманіття, вистачить пальців рук. Навіть із такою невеликою кількістю потрібно вчитись правильно поводитись. Кожну одиницю можна прокачати, збільшивши свої шанси на виживання.
Патронів завжди не вистачає. На протязі усього сюжету не буде жодного моменту, коли набоїв буде вдосталь, щоб відкрито йти в бій проти зомбі або людей. Кожен із них потребує індивідуального підходу.
Ворог розумний. В лоб можуть атакувати лише зомбі і ті в більшості випадків беруть кількістю. Люди ж ховаються за укриттями, обходять з флангів, ніколи не йдуть одним і тим же маршрутом та взаємодіють один з одним.
Під час будь-якого бою слід хитрувати, вмикати тактику та фантазію. Звичайна скляна пляшка та цеглина допомагають вийти із найскладніших боїв. Підручними засобами можна ворога відволікти, тим самим встигнувши змінити позицію, та на декілька секунд дезорієнтувати, якщо влучити прямо в нього.
Але другий варіант слід використовувати, якщо впевнені у своїх силах та можливостях, бо, після кидання преметів у ворога, він обов'язково здійме галас і збіжаться усі, хто присутній на локації.
Стрілянина та крафт у The Last of Us продумані і набагато глибші, ніж здається гравцю на перший погляд. Але це не ті речі, за які її так полюбили гравці та критики. Графіку та картинку не варто і згадувати - вона на найвищому рівні. Можна довго вдивлятись у руїни колись величезних мегаполісів, мертвих вулиць, панорами гір та рік.
На першому місці у грі стоять сюжет та взаємовідносини персонажів. Через увесь сюжет гравець спостерігає, як кардинально різні люди із різними поглядами стають все ближчими і готовими на усе, щоб вберегти один одного.
Як і у The Long Dark, ми не можемо дізнатись про героїв усе, але кожна нова деталь їх життя, кожна фраза - це перегорнута сторінка їх історії. За цією історією цікаво спостерігати і в окремі сюжетні повороти серце завмирає, не розуміючи, що ж буде далі.
Гру можна пройти не вдосконалюючи жоден із видів зброї, але розкидані навколо деталі для крафту підштовхують гравця на пошуки. Вдосконалення - це своєрідна винагорода за старання. Під час пошуку деталей та інгредієнтів можна знайти різні записки та диктофони.
На них повідомлення, які залишили ті, хто перебував у цих місцях задовго до того, як прийшли герої. Ці повідомлення ще більше розкривають деталі світу та ситуацій, які виникали та можуть виникнути.
Інколи помічаєш, що вони залишені не окремими випадковими людьми, а кимось конкретним або групою людей, які чомусь рухались таким же маршрутом, які і Джоел та Еллі. Це повноцінна сюжетна лінія і навіть не одна.
Важко говорити про такий проект, як The Last of Us. Це не виживалка, де кожна нова гра - це набір усім відомих складових. Ця гра - це сюжетні перипетії, про які хочеться розповісти, але не хочеться спойлерити.
За ледь помітними деталями криється ціла історія. Навіть музика у грі є не просто додатком, який грає на фоні. Музика The Last of Us - це окремий та самостійний сюжетний елемент, який вмикається у окремі моменти, додаючи враження та атмосфери усім прекрасним речам, що відбуваються на екрані.
Гра має багато плюсів, про які усі говорять, але чи має гра мінуси? Так, вони є, але про них швидко забуваєш, коли заглиблюєшся у світ гри. У сюжет поринаєш із головою, якщо ти справжній цінитель хороших сюжетів із проробленими персонажами, продуманими діалогами та якісною озвучкою. Проходити гру рекомендую в оригіналі без перекладів.
Якщо Ви із тих, хто ще не грав у цей проект, то багато втрачаєте. Я ніколи не розумів людей, які кажуть, що консоль варто купувати заради якоїсь певної гри. Тепер я знаю, як це і теж скажу, що заради цього проекту варто придбати PlayStation 3 або PlayStation 4, на яку вийшло прекрасне Remastered видання із покращеною графікою.
Зтерти пам'ять та відкрити світ The Last of Us знову!Читайте також:
Коментарі
Дописати коментар